Більшість проблем із клоакінгом виникають не через сервіс, а через неправильну логіку перевірки. Багато хто дивиться лише на те, чи відкривається оффер з їхнього пристрою. Але справжня перевірка — це поведінка системи під різними типами трафіку, інфраструктури та умов входу.
Розберемо, як побудувати перевірку правильно і де найчастіше допускають помилки при налаштуванні клоакінгу в Cloaking.House, які коштують акаунтів і бюджету.
Як тестувати клоакінг
1. Перевірка offer через whitelist
Перший крок — переконатися, що технічна зв’язка працює коректно. Найбезпечніший спосіб — використовувати whitelist IP.

Додаючи свій IP у whitelist, ви:
гарантовано потрапляєте на offer page;
перевіряєте редирект і працездатність лендингу;
не втручаєтеся в логіку фільтрації.
Такий підхід дозволяє протестувати оффер без створення зайвих сигналів для рекламних алгоритмів.
2. Емуляція модерації та «підозрілого» трафіку
Після перевірки оффера важливо зрозуміти, як система реагує на трафік, схожий на перевірки рекламних платформ.

Для цього використовують:
дата-центрові IP;
VPN з різними гео;
вхід без cookies та авторизації;
IP з сумнівною історією.
Завдання — переконатися, що у таких сценаріях стабільно показується white page. Якщо оффер «проскакує» хоча б частково, фільтрація налаштована недостатньо жорстко.
3. Аналітика та розподіл трафіку
Фінальний і найоб’єктивніший етап — аналіз статистики.

Важливо відстежувати:
співвідношення white та offer page;
різкі зміни розподілу;
повторювані IP, User-Agent та поведінкові патерни.
Часті помилки при роботі з клоакінгом
1. Ослаблені або частково вимкнені фільтри
Поширена помилка — тимчасово «пом’якшити» фільтрацію.
Сюди належать:
вимкнення окремих перевірок;
робота тільки за базовими параметрами (IP та GEO);
відсутність аналізу поведінкових сигналів.
В результаті модерація отримує доступ до offer page, після чого слідують відхилення та перевірки.
2. Слабка або шаблонна white page
Навіть при коректній фільтрації погана white page руйнує всю захист.
Типові проблеми:
порожній або формальний контент;
відсутність структури та логіки;
невідповідність рекламному оголошенню;
використання однієї сторінки в десятках кампаній.
Для алгоритмів це сигнал посилити перевірку.
3. Проблемні домени
Домени — частина інфраструктурного сигналу.
Ризики виникають, якщо:
використовується домен з історією блокувань;
відсутнє «прогрівання»;
домени змінюються хаотично;
один домен використовується під різні вертикалі.
Історія домену аналізується так само уважно, як і сам контент.
4. Низькоякісний хостинг
Серверна інфраструктура безпосередньо впливає на довіру.
Часті проблеми:
дешевий shared-хостинг із поганою репутацією IP;
нестабільна відповідь сервера;
використання IP, раніше задіяних у «сірих» схемах;
відсутність базового захисту.
Навіть правильно налаштована фільтрація може «світитися» через слабку технічну базу.
5. Проблеми всієї зв’язки: акаунти, проксі, інфраструктура
Помилка — розглядати клоакінг окремо від решти зв’язки.

Під ризиком опиняються:
акаунти з історією блокувань або ручних перевірок;
занадто «молоді» рекламні профілі без довіри;
неякісні або публічні проксі;
невідповідність гео акаунта, проксі та домену;
хаотична зміна IP та інфраструктури.
Рекламні системи аналізують усе комплексно. Навіть ідеально налаштований клоакінг не компенсує слабку зв’язку.
Підсумки
Перевірка клоакінгу — це не одне дію, а комплексна послідовність кроків. Ми розглянули основні проблемні точки: ослаблені фільтри, слабка white page, домени без історії, ненадійний хостинг і незібрану зв’язку з акаунтами та проксі. Будь-який із цих елементів може звести нанівець навіть правильно налаштований клоакінг.
Команда Cloaking.House рекомендує системний підхід: тестувати, аналізувати та враховувати всю інфраструктуру. Лише так клоакінг стає стабільним інструментом захисту рекламних кампаній.

Будьте першим, хто поділиться своєю думкою!
Ми цінуємо ваш відгук — поділіться своєю думкою.